5 -А українська література 2022 р.



Любі діти!  Влітку ви можете не лише гарно відпочити, а й підготуватися до наступного навчального року – прочитати безліч цікавих книжок, рекомендованих Міністерством освіти й науки України до вивчення під час уроків літератури.

                Гарного відпочинку та цікавого читання!


Список художніх творів з української літератури , які ми будемо вивчати в 6 класі.


  1. Микола Вороний. «Євшан-зілля»
  2. Володимир Винниченко. «Федько-халамидник»
  3. Володимир Рутківський. «Джури козака Швайки»
  4. Емма Андієвська. «Казка про яян», «Говорюща риба»
  5. Всеволод Нестайко. «Тореадори з Васюківки»
  6. Ярослав Стельмах. «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера»
  7. Леся Воронина. «Таємне товариство боягузів, або засіб від переляку № 9"



27 травня

Тема: Урок - підсумок.  Повторення та узагальнення вивченого в кінці року.                                       
Мета: систематизувати та узагальнити вивчений учнями матеріал упродовж II семестру; прищеплювати любов до рідної літератури та її митців.                                                                                                                     
Відгадати кросворди та завдання на відповідність, відповіді надіслати.                   
  
 
Кросворд   за    твором   «Сіроманець»                        

По горизонталі:                                                                                                        

 1. Чиє прізвище має лікарня для хворих на зір?                                                         

2. Хлопчик, який захищав вовка.                                                                                 

3. Яке прізвище мала дівчинка, яка допомогла хлопчику та вовку зібратися в         дорогу?                                                                                                                   

  4. Хто з односельців з’їв вівцю на власних іменинах, а звинуватив у цьому вовка? 

5. Хто був головним супротивником вовка серед селян?                                           

6. Яке ім’я мала вчителька хлопчика?                                                                         

 7. Вовк, який тримав у стра­ху все село.                                                                       

8. Селянин, який допомагав Чепіжному копати яму-пастку для вовка.                  

По вертикалі:                                                                                                            

1. Різновид ліричного твору, перші літери рядків якого утво­рюють приховане     слово.                                                                                                                   


Установіть відповідність між твором та персонажем.

1 «Ярослав Мудрий»                  А князь Володимир

2 «Микита Кожум’яка»              Б дід Прокоп       

3 «Лось»                                       В князь Святополк

4 «Дивак»                                     Г Шпичак       

5 «Сіроманець»                           Д княгиня Ольга

                                                      Е Василь Чепіжний

Установіть відповідність між автором та твором

1

Є. Гуцало

А

«Сіроманець»

2

Гр. Тютюнник

Б

«У бур’янах»

3

М. Вінграновський

В

«Повість минулих літ»

4

С. Васильченко

Г

«Садок вишневий коло хати»

5

Т. Шевченко

Д

«Дивак»

 

 

Е

«Лось»

     Зірка Мензатюк "Таємниця козацької шаблі"

     https://learningapps.org/5991186  ( гра )                                                                                     
   Відповіді надсилати за електронною адресою: olgarybakova19575757@gmail.com                                                    




23 травня 

Тема:    Література рідного краю. Грицько Бойко.  Віршована казка "Як Андрійко став умійком".                     
 Мета:  ознайомити дітей із життєвим і творчим шляхом поета - земляка; зацікавити
його творчістю; удосконалювати вміння читати уважно тв вдумливо, розвивати     творчеосмислення прочттаного.                                                                                                                                 
1. Подивіться відео:  Г. Бойко ( біографія).                                                                    
https://www.youtube.com/watch?v=dPyai0VI7xw

                                                                                Грицько Бойко
Віршована казка про те, як чарівник Терпець навчив Андрійка такої мудрості: "Невезіння - від невміння та від поспіху бува!

Про Андрійка-Неумійка


Це Андрійко-

Неумійко.

Ну й хлопчина! Ну й мастак!

В школі, вдома —

Скрізь у всьому

Завжди в нього все не так.


Починає,

Поспішає,

А виходить на одне:

Наш Андрійко-

Неумійко —

Що не візьме — те не втне.




Вудку взяв він,

Розмотав він...

Комарі гудуть: зу-зу!

Наш Андрійко-

Неумійко

На гачок спіймав... козу!


Ось Андрійко-

Неумійко

Юшку з риби став варить:

Вкинув зілля,

Рибку з сіллю,

А води... забув налить.


І дівчата,

І хлоп'ята

По гриби пішли у ліс.

Наш Андрійко-

Неумійко

Заблудив між трьох беріз!


Із Андрійка-

Неумійка,

Прикладу ви не беріть,

Бо Андрійку-

Неумійку

Трудно буде в світі жить!

- Скласти словесний портрет Андрійка   на основі поданих питань.

 Хто головний герой віршованої казки «Як Андрійко
став умійком»?
 На вашу думку скільки років хлопцю?
 Які риси характеру притаманні Андрію?
 Чим сподобався вам Андрійко?
 А чи всім сподобався Андрійко?
 Які образи поставали у вашій уяві під час прочитання казки?

Учіться дивитися на себе збоку, щоб перевиховати себе і не стати   героєм твору Г. Бойка.                                                                                                                                
                                              
   І пам’ятайте слова нашого  земляка:   " Де уміння - там везіння!"                                                                                               
Домашнє завдання:                                                                                                            
. Опрацювати матеріал уроку;                                                                                             
- Скласти словесний портрет Андрійка  на основі поданих питань.                                                        
   Відповіді надсилати за електронною адресою: olgarybakova19575757@gmail.com                                                        


20 травня                     

Тема: ПЧ. Валентин Чемерис. "Аравійська пустеля".                                                      
Мета: формувати  вміння визначати тему твору, проблеми, порушені в ньому,    характеризувати образи, пояснювати особливості жанру; поміркуємо про великий світ природи і людини в ньому, про добро і зло, про любов і милосердя.                          
У своїй повісті Валентин Чемерис поєднує світ людей і світ звірів.        Причому виявляє себе не лише талановитим письменником, а й спостережливим натуралістом. Він так майстерно одухотворює світ природи, що читач вірить: так, мабуть, справді міг би подумати або сказати лелека чи цвіркун…                                                                                                  
1. Подивіться відео: Валентин Чемерис — "Аравійська пустеля" (аудіокнига скорочено)                                                                                                          

https://www.youtube.com/watch?v=XybDzAYZScA

Робота з текстом повісті «Аравійська пустеля». Бесіда.

У творі небагато героїв. Головну роль автор відводить людині, з якою пов’язані всі події, що відбуваються. Хто ж є центральним героєм твору?

Який же він?

(Старий; з білими бровами й білою бородою; його просвітлено-зажурені очі; дід Щедрій геть побілів, і коли сидів на ослінчику під розквітлою вишнею, то здавалося, що його біла борода теж по весні розквітла вишневим квітом)

Який колір використовує автор у змалюванні діда?

(Білий, світлий. Мабуть, душа дідова була чиста і щедра на добро)

Про які його добрі вчинки розповідається?

(Підібрав, виходив, як дитину, лелеча; навчив його людської мови; лаштує гніздо Лельку; любив слухати свого приятеля і квартиранта цвіркуна.)


Як ви думаєте, чому Валентин Чемерис дав дідусеві таке прізвище і наголошував на ньому впродовж усієї розповіді? На що дід Тарас був щедрим?

Створіть асоціативне гроно.

Ще один персонаж повісті – Лелько. Хто це? 

(Це молодий лелека, якого дід Щедрій навчив розуміти мову людську.)

Як йому вдалося це зробити?

(«Тут дід Щедрій почав напускати туману, що все то байки людей, охочих до теревенів, що він нарочито не вчив лелечича людської мови. Виходжуючи його після падіння з даху, він лише гомонів до лелечати, як до дитини. Ну хіба ще казками його забавляв… Якими!.. Та тими, що колись синові своєму, як він маленьким був, розказував. А більше нічого такого… А Лелько (так старий назвав те лелеча) і навчився розуміти мову людську».)

Автор підтверджує слова діда висновком учених, які «авторитетно запевнили: все, що говорить дід Щедрій, чистісінька правда. Бо коли до пташини там, а чи до звірини ставитись по-людському, то пташина та, а чи звірина, і справді легко навчиться розуміти людей. Навіть з півслова».

Чи справді Лелько говорив людською мовою?

(Звичайно, ні. Але розумів діда з півслова.)


Але літо збігло, лелеки полетіли в теплі краї. Лелько залишив дідові свою адресу.

 І ось від Лелька надійшов перший лист, потім другий, третій.

У цьому листі вказується маршрут перельоту «Африка – Приорілля»: Кенія, Судан, Єгипет, Аравія, далі понад середземноморським узбережжям Туреччини, далі Балкани, а звідти і на Україну.  Останній лист від Лелька був коротким, він писав про Аравійську пустелю, яка бкула небезпечною.

Це – північно-східна частина Сахари, розташована між долиною Нілу і Червоним морем; Єгипетський район Об’єднаної Арабської Республіки.

Великі простори Аравійської пустелі – всуціль піщані масиви. У квітні-травні з Аравійської пустелі дмуть гарячі й сухі вітри. Араби називають їх «хамсин», що дослівно означає «п’ятдесят», бо тривають п’ятдесят днів. Вітер приносить із собою курні хмари, крізь які ледь пробивається сонячне світло. Температура повітря підвищується до 40˚С і вище, вологість поступово зменшується. Поля вкриваються шаром пилу. Рослини часто не витримують спеки та посухи і гинуть.

Кожний третій лелека гине над Аравійською пустелею. Але обминути її ніяк, дорога додому лежить тільки через те пекло.

Згадка про пустелю дуже засмутила діда. Він промовив такі слова: «Попереду –  Аравійська пустеля. І кожного вона чекає попереду. Одних раніше, других пізніше, але вона чекає, і її треба здолати, щоб дістатися до рідного краю…».                 
Аравійську пустелю «треба здолати».                                                                            Поясніть «Аравійська пустеля – це…                      

Повість закінчується словами:  «Бо крилатому роду нема переводу».                          
Але як ви думаєте, вони стосуються тільки пташиного роду ?                                    
                                 
Домашнє завдання:                                                                                                    
. Опрацюйте матеріал уроку, зробіть стислий конспект;                                    .   . прочитайте твір В. Чемериса "Аравійська пустеля";                                      .       . дайте відповіді на питання .                                                                                                   
                            Відповіді надсилати за електронною адресою: olgarybakova19575757@gmail.com   до 24.05.                                                                



17 травня

Тема: Контрольна робота з теми  "Творчість М. Рильського,  Г. Тютюнника, М. Вінграновського".                                                                                                                 

                    
                 
  Тестування 


1.Тема вірша М. Рильського «Осінь – маляр із палітрою пишною…»                         

 варіанти відповідей

1. оспівування осінніх дарів

 
 

2. змалювання поетом чудової осінньої пори

  
 

 3. опис усіх пір року 

4. зображення подорожі кленового листочка

2. Художній засіб, який використано в рядках поезії М. Рильського «...дощ остудить, оживить і запліднить...»

варіанти відповідей
 1. Епітети
2. порівняння
3. метафора
4. персоніфікація
. 3. Тема твору Гр. Тютюнника «Дивак» :
варіанти відповідей

 

 розповідь про дружбу Сашка з Федьком

 
 

  зображення дружби Сашка з птахами лісу

 
 

розповідь про ставлення Олеся до природи, власне світосприйняття

 
 

 зображення неймовірної дружби Сашка з лосем

4. Твір «Дивак» Гр. Тютюнника названий так тому, що головний герой

варіанти відповідей
 

 мріяв стати космонавтом

 
 

  поводився не так, як усі його однолітки

 
 

 дивував усіх своїми надзвичайними здібностями

 
 

 усі його боялися, бо був дуже розбишакуватим


5. Укажіть героя твору, який "… любить зиму. Йому подобається робити перші протопти в заметах, знімати снігові очіпки з кілків у тинах — вони стають тоді голі та сором’язливі, як стрижені допризовники…"

варіанти відповідей
 

Олесь (Г. Тютюнник «Дивак»)

 
 

Андрій Лях (М. Вінграновський «Сіроманець»)

 
 

Прокіп (Г. Тютюнник «Дивак»)

 
 

Олександр Степанович (М. Вінграновський «Сіроманець»)

6. Хто називав Олеся дурником і навчав, що «Тут, на землі, не бити не можна. Тут не ти, так тебе одрепають ще й плакать не дадуть...»(Г. Тютюнник «Дивак»)     

варіанти відповідей
 

Мати

 
 

Дід Прокіп

 
 

Федько Тойкало

 
 

Учителька

7. Основна ідея твору Гр. Тютюнника:

варіанти відповідей
 

 уславлення дружби, співчуття та самовіддачі у взаємодії людини з твариною

 
 

 засудження жорстокого поводження з тваринами та людського злопам’ятства

 
 

  оспівування людей з неповторним внутрішнім світом, заклик любити та берегти природу

 
 

 оспівування вільного і творчого життя









8. Тема твору М. Вінграновського «Сіроманець»:

варіанти відповідей
 

1.  зображення неймовірної дружби Сашка зі сліпим вовком

 
 

2.  розповідь про жорстоке ставлення до вовка

 
 

 3.  розповідь про власне світосприйняттяСашком

4. зображення щоденного життя вовка в лісі


9. Укажіть героя твору, якому ". 

 «… снився щоночі єдиний сон: срібні очі постріляних вовченят, постріляні вовчиці з білими зубами в землю, і снився він собі сам…»

варіанти відповідей
 

Сашко

 
 

Сіроманець

 
 

Василь Чепіжний

 
 

Олександр Степанович

10. Укажіть героя твору, який «…вигрібся на берег, плюнув у руки й кинувся на вовка. Сіроманець збив його своїми старими грудьми назад, у воду…»  (за твором М. Вінграновського)


варіанти відповідей
 

Василь Чепіжний

 
 

Сашко

 
 

Олександр Степанович

 
 

Петро Лях

11. Який висновок можна зробити, прочитавши твір М. Вінграновського «Сіроманець»?

варіанти відповідей
 

треба добре вчитися

 
 

треба любити і знати свій рідний край

 
 

 треба бути вихованим і чемним

 
 

 друзі пізнаються в біді, люди відповідальні за тих, кого приручили

12. Назви твір, який відрізняється ідейно-тематичним змістом від інших

варіанти відповідей
 

"Сіроманець"

 
 

"У бур'янах"

 
 

"Дивак"

 


  13 травня

Тема: Розвиток мовлення. Повість М. Вінграновського "Сіроманець".  Власне закінчення твору.

          Запам'ятайте, що «крізь прекрасну природу світиться краса душі людської».

Діти, чи могла б історія про Сашка та Сіроманця закінчитися по - іншому?


Домашнє завдання:

. Складіть історію про цих героїв із власною кінцівкою ( до 8 -  10  повноцінних речень).



                                Відповіді надсилати за електронною адресою: olgarybakova19575757@gmail.com до 17.05.



                                                       10 травня










Мета: продовжувати роботу з творчістю М. Вінграновського, зосередивши увагу на гуманістичній спрямованості повісті «Сіроманець», розкрити поняття дружби тварини та людини.

                 "Так треба жити, щоб нікому зла не чинити", - каже народне прислів'я.

“Сіроманець” – повість про дружбу хлопчика та вовка, які, попри всі випробування, залишаються вірними один одному. Твір вчить захищати тварин, цінувати вірних друзів та завжди приходити на допомогу тим, хто її потребує.


1. Робота за текстом (усно)
- Як звали вовка? (Сіроманець)
- Як змальовано сіроманче  життя? (...водив зграю, молоді вовки мріяли пройти бойову вовчу тактику, снився молодим вовчицям.)
- За що проклинали його конюхи і пастухи? (...нє один кінь з передсмертним кривавим хрипом падав на траву...)
- Чому вовк ставав на великий піст? (..., щоб вря­тувати зграю.)
- Як ви розумієте «...бурхлива темнота зацарю­вала в його очах...» (Він осліп.)
Чому щоночі снився єдиний сон: срібні очі постріляних вовченят, постріляні вовчиці з білими зубами, снився собі сам, втікаючи лісом по білій воді? (Сталося щось страшне, письменник хоче під­готувати нас до того, що сталася трагедія.)
- Хто такий Василь Чепіжний? (Людина, яка по­ставила за мету вбити Сіроманця, бо він з'їв його козу та вівцю.)
-А насправді хто з'їв вівцю? (Дядько Побігайло)
- Зачитайте уривок, як Сіроманець «посміявся» над Чепіжним.
- Перекажіть епізод, у якому Чепіжний розпо­відає мисливцям про вовка.
- Чому Чепіжний розповідає про вовка як про лю­дину? (Тому що він безсилий перед старим вовком.)
- Зачитати в особах розмову Сашка з батьком. Як можна охарактеризувати маленького хлоп­чика? (Любов до природи, тварини, хлопчик може скласти думку про вчинки людей, впевнений у тому, що шкоди більше від людей, ніж вовка.)
- Розкажіть про першу зустріч Сашка з вовком. (Сашко задерев'янів, Сіроманець тим часом обню­хав його з ніг до голови, лизнув на куртці ґудзики і ліг на листя, потягнувся до нього мордою і ще раз лизнув Сашкове коліно.)
- Як хлопчик назвав вовка? (...так от ти який лизунчик...)
- Розкажіть про дружбу Сіроманця і хлопчика.
- Як ви гадаєте, чи вплинула Надія Петрівна на учня? (...треба оберігати не тільки воду, пові­тря і ліс, але й звірів...)
-Чому Сіроманець прибився до військового по­лігону? (Вовк залишився без їжі.)
-Хто знайшов непритомного вовка? (Капітан Пе­тро Лях)
- Як ви розумієте «...вологими ногами Сірома­нець покрадьки зачав виходити в степ і там непорушно сидіти, щось бентежило його вовчу душу, кликало її на ноги…»?
- Чи вразило вас те, що Сашко відводить до міс­та вовка, щоб його зробили зрячим?
- Чому Сіроманець прийшов у Сашкове село? (Помирати)

2. Літературний диктант «Цитатна характеристика» ( письмово).

Установіть, про якого персонажа йдеться. Чиє ім'я має бути на місці крапочок?

1.«…навшпиньках зайшов у свою кімнату, хутко ліг, заплющив очі: в си-ньому океані біля … хати повз голу грушу пропливали білі айсберги» . 2. «Вовк жалібно вив. Покидав …, сам вибігав, вив на всі боки, прислухався, повертався до … знову, знову закидав його на спину і ніс далі». 3. «…наставив вуха на лісову невідомість, сплигнув з коня, перекинув рушницю з руки в руку, повів коня стежкою, вивів його на галявину, прив'язав до со-сни, а сам відійшов і заліг у ямі»4. «Потім … заспівав. Він співав тихим старим голосом, і така дорога лежала за ним, що аж за Одесою і за Єгиптом виднілася кожна бадилина».

3. Робота з таблицею

Заповніть таблицю, порівнявши образ Олеся з оповідання Гр. Тютюнника «Дивак» та образ Сашка з повісті М. Вінграновського «Сіроманець».

     
                                                
Олесь                    Сашко

4. Складання сенкану

 Складіть сенкан до образу Сіроманця та Сашка.














Домашнє завдання:
. Опрацювати матеріал уроку;
. виконати запропоновані завдання;
. Укладіть діалог на тему «Бесіда Сашка з Сіроманцем» (до 10 реплік).
. Пригадайте, як називав Сіроманця Сашко.
 



                                                     06 травня


Тема: М. Вінграновський . "Сіроманець". Доброта, вигадливість, рішучість Сашка,  його здатність на самостійні вчинки, особливо у відстоюванні своєї позиції.

Мета: розвивати навички характеризування героїв за планом, висловлення власної оцінки їхніх дій та вчинків, вміння виділяти в тексті й пояснювати найбільш вражаючі моменти, давати власну оцінку зображуваному, міркувати про великий світ природи і людини в ньому, про добро і зло, любов і милосердя.















Кажуть, що діти й тварини добре розуміють один одного. Мабуть, тому, що дитина має світлу, чисту, нехитру душу. Сашко, головний герой повісті М. Вінграновського, усім серцем сприйняв скрутне становище Сіроманця, поставив його в один ряд зі старими людьми, які потребують допомоги, незрячими, що їх треба лікувати в найкращих клініках, у знаменитих лікарів. І дав урок моральності та гуманності дорослим, що прагнуть задовольнити власні амбіції та не шкодують зусиль для здійснення своїх злостивих замірів. Про це й піде мова на сьогоднішньому уроці.

Досить незвичним для дитячої літератури є образ старого сліпого вовка, що знайшов собі друга й захисника в підлітку Сашкові. Їхня дружба змальована яскраво й переконливо, з високою етичною напругою. Сашко - добрий, чуйний і самовідданий, стає для вовка очима, а Сіроманець ділиться з ним своїм потужним внутрішнім зором, поглядом мудрої природи на людей і стосунками між ними.

Автор не тішить нас щасливим фіналом. Сіроманець помирає, смерть його закономірна як з погляду природної неминучості, так і з погляду естетичної необхідності. Автор стверджує незнищенність природи, проголошує зв’язок і тотожність дитини й природи, навколишнього світу з майбутнім, простору з часом.

1. Образ головного героя - Сіроманця можна охарактеризувати так:

Запишіть у зошиті це гроно.











2. Подивіться відеоурок: Характеристика Сашка. Повість "Сіроманець".


https://www.youtube.com/watch?v=VX-gSv--rMQ


3. Бесіда за змістом твору ( усно ).

1) Хто такий Сашко, його вік, де він живе? 

2) Хто його батьки, як вони ставляться до нього?

 3) Чим він займається, як вчиться, що вміє робити?

 4) Як хлопець ставиться до Сіроманця, чому, що для нього зробив? 

5) Які риси характеру притаманні Сашкові, у чому вони виявляються? 

6) Чи має хлопчик мрію, яку саме? 

7) Чим Сашко відрізняється від багатьох сучасних школярів?

4. Складання плану до характеристики Сашка.

 1. Сашко – головний герой повісті Миколи Вінграновського "Сіроманець". 

2. Хлопчик – допитливий, старанний учень.

 3. Основні риси характеру Сашка: - любов до природи; - спостережливість; - співчутливий та турботливий; - розсудливий та сміливий; - відчуття несправедливості, смуток через поведінку дорослих. 

4. Мрія хлопчика.

5. Моє ставлення до Сашка.

 5. Кодекс поведінки хорошої людини ( письмово).





Домашнє завдання: 

1. Написати твір-характеристику Сашка на основі складеного плану.

                          Відповіді надсилати за електронною адресою: olgarybakova19575757@gmail.com до 10.05.


                                                  03 травня

Тема: Гуманізм повісті Миколи Вінграновського "Сіроманець".

Мета: навчати учнів переказувати найцікавіші епізоди повісті; характеризувати головного героя; акцентувати на моральні чесноти Сашка, внутрішні спонуки його добротворення.

1. Гра «Так чи ні» ( письмово).

1.Дія починається взимку. 2. Сіроманець був сліпим вовком. 3. Чепіжний не любив вовка, бо той з'їв його козу. 4. Сіроманець з'їв Чепіжного. 5. Вовк загнав Чепіжного у воду й не випускав . 6. Саш-ко почав підгодовувати вовка та знайшов йому тимчасове місцеперебування. 7. Сашків тато захотів зловити Сіроманця й наказав викопати яму. 8. Вовка впіймати не вдалося, бо Сашко його добре сховав .

2. Подивіться відеоуроки: М. Вінграновський "Сіроманець"

    https://www.youtube.com/watch?v=ogvkBeuvAOI

    https://www.youtube.com/watch?v=T1AaOpLU50A

















Цікаво знати!

Сірома - нещасна людина, що викликає співчуття; бідолаха.

Сіромаха - те саме, що й сірома.

3. Робота в зошитах письмово

 Скласти асоціативний кущ до слова  "вовк "


        Такий вовк живе в дикій природі. А чи таким він зображений у творі письменником?  Чому ж так?  Що сталося з ним?  Який він?

4. Гуманізм повісті «Сіроманець»

Аналізуючи повість М. Вінграновського «Сіроманець», можна одразу зрозуміти, що її центральними персонажами є вовк Сіроманець та хлопчик Сашко. Образ вовка запропонований автором у міфологічному і навіть фантастичному контексті, який тісно пов'язаний із реальністю. Автор зображує почуття звіра з психологічної точки зору, як справжньої людини, але цей образ не має складних емоційно-чуттєвих характеристик, тому він зрозумілий навіть дітям, які сприймають вовка не як хижака, а насамперед як вірного друга хлопчика Сашка.

Сашко, незважаючи на свій юний вік, стає для вовка не лише другом, але й рятівником. Він зовсім не боїться Сіроманця, а навіть навпаки — захищає його перед дорослими, допомагає звільнитись з полону, та коли розуміє, що тварина майже втратила зір, — не роздумуючи втікає з дому та прямує з вовком у далеке місто, щоб показати його відомим лікарям. Саме в дружбі та співчутті хлопчика до вовка розкривається гуманізм повісті.

   Домашнє завдання:

. Опрацювати матеріал уроку, зробити конспект;

. скласти асоціативний кущ до слова "вовк";

. дати відповаіді на питання;

. дочитати  повість.

                                 Відповіді надсилати за електронною адресою: olgarybakova19575757@gmail.com 



                                             29 квітня 

Тема: Микола Вінграновський. Коротко про митця.  Повість "Сіроманець".

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю М. Вінграновського, ознайомити учнів зі змістом повісті, з'ясувати її тематичну спрямованість, композицію.

1. Літературний диктант.

  1. Що трапилося з батьком Г.Тютюнника? 

  2. Скільки було років письменнику, коли він вирушив з Донбасу на Полтавщину? 

  3. Як називався твір Г.Тютюнника, який він переклав на українську мову?

  4. На якому факультеті навчався Г.Тютюнник в університеті? 

  5. Як звали головного героя твору «Дивак»? 

  6. Хто наказав бити Олеся? 

  7. Що сказала малювати дітям учителька? 

  8. Як звали вчительку Олеся? 

  9. Що намалював Олесь? 

  10. Чим пригостив Федько Олеся? 

  11. По що поїхав Олесь із дідом? 

  12. Ім'я діда хлопчика-дивака?

2. Подивіться відеоуроки: Микола Вінграновський ( біографія).

   https://www.youtube.com/watch?v=YK3Mpj3BFW0

   https://www.youtube.com/watch?v=UvUh9TLs1lY






3. Подивіться відеоурок: "Сіроманець" - повість М. Вінграновського.

    https://www.youtube.com/watch?v=AMBTKOYLnkY&t=14s

   https://www.youtube.com/watch?v=NU08fZ-CWaw

4. Подивіться буктрейлер на повість М.Вінграновського "Сіроманець"

 https://www.youtube.com/watch?v=EcYyhJJfLaE


















Домашнє завдання:

. Опрацювати матеріал уроку, прочитати ( підручник стор. 225- 226 біографія М. Вінграновського, зробити конспект);

. написати паспорт повісті М. Вінграновського "Сіроманець";

. читати та переказувати твір ( стор. 227 - 233 ), скласти самостійно план.

                        Відповіді надсилати за електронною адресою: olgarybakova19575757@gmail.com до 02.05.


                                                  26 квітня

Тема: Григір Тютюнник. Оповідання "Дивак". Образ Олеся, його гідна поведінка як позиція особистості.

Мета: продовжити роботу з текстом, навчати характеризувати героя, складати план-схеми; розвивати вміння уважно читати, формувати мислення, зв'язне мовлення.

1. Подивіться відеоурок: Г.Тютюнник. "Дивак". Образ Олеся. 

     https://www.youtube.com/watch?v=iFRFug6vNfo

    https://www.youtube.com/watch?v=O9sIlRgZJ7A

2. Образ головного героя оповідання "Дивак".






Домашнє завдання:

.Опрацювати конспект уроку;

. Дати письмово відповідь на питання: Чому Олеся називають диваком?

. Заповнити таблицю.


















                          Відповіді надсилати за електронною адресою: olgarybakova19575757@gmail.com  до 28.04.


                                                     22 квітня

Тема: Григір Тютюнник.  Життя та творчість. Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини. Паралельність і єдність двох світів - природи і людини в оповіданні "Дивак".

Мета: подати відомості про Григора Тютюнника, показати ідею неповторності й багатства внутрішнього світу людини в оповіданні «Дивак», навчити пояснювати назву оповідання, учитися порівнювати головного героя із собою.

1. Подивіться відеоурок: Григір Тютюнник. Життя та творчість. Оповідання "Дивак".

    https://www.youtube.com/watch?v=jvMqsVe09kw

2. Послухайте аудіокнигу: Г.Тютюнник "Дивак".

    https://www.youtube.com/watch?v=IToNqKs7OSE

3. Запишіть паспорт твору (оповідання "Дивак") :



























   Домашнє завдання:

. Опрацювати матеріал уроку, зробити конспект ( біографія Г.Тютюнника, паспорт твору);
. прочитати у підручнику ( стор. 216 - 222) оповідання "Дивак";
. скласти анкету головного героя:

. ім'я,  портрет, уподобання, ставлення до природи; вчинки й поведінка; думки й переживання; оцінка з боку дорослих.

                         Відповіді надсилати за електронною адресою: olgarybakova19575757@gmail.com  до 26.04.


                                                19 квітня 

Тема: Максим Рильський "Осінь - маляр із палітрою пишною...".  Єдність людини та природи в поезіях М. Рильського.

Мета: опрацювати ідейно - художній зміст поезії М. Рильського "Осінь  - маляр із палітрою пишною..." та визначити елементи зображення краси навколишнього світу в ній, єдності людини та природи. 

1. Подивіться відеоурок: М.Рильський "Осінь - маляр із палітрою пишною", "Люби природу не як символ..."

   https://www.youtube.com/watch?v=S0yI-CPKtY0

 2. Робота з підручником ( прочитати вірші М. Рильського стор. 210 - 212 ).

   Перу М. Рильського належить  багато прекрасних пейзажних мініатюр. Поет добирає незвичайні слова, порівняння, щоб точно й по-своєму оригінально змалювати явища природи. І ми разом з поетом по-новому дивимося на навколишній світ, відкриваємо для себе його принадливість і красу.

Осінь — улюблена пора року Максима Рильського, його навіть називали співцем осені. Цій порі поет присвятив цілий ряд віршів, які об’єднав у цикл поезій під назвою «Осінні пісні». Про один з віршів цього циклу говоритимемо на сьогоднішньому уроці.

Теорія літератури.










А ось якою бачить осінь М. Рильський у вірші «Осінь — маляр із палітрою пишною…».

3. Послухайте вірш М. Рильського "Осінь - мамяр із палітрою пишною..."

https://www.youtube.com/watch?v=1j2EEkTnY3A&t=19s

Словникова робота (записати в зошит)

Маляр — людина, яка працює з фарбами.

Палітра — набір фарб, що використовує художник.

Бенкет — званий обід або вечеря в урочистих рамках.


4. Подивіться відео: "Осінь - маляр із палітрою пишною..."

https://www.youtube.com/watch?v=FyMKUkFdHos&t=18s

5. Скласти асоціативне гроно до слова осінь........

   Домашнє завдання:

. Опрацювати матеріал уроку, зробити конспект;

. написати паспорт твору "Осінь - маляр із палітрою пишною...";

. вивчити вірш напам'ять і відправити на вайбер.

                              Відповіді надсилати за електронною адресою: olgarybakova19575757@gmail.com до 22.04.


                                              15 квітня

Тема: Максим Рильський. Основні відомості про поета. Уміння митця бачити красу рідної природи та створювати красу засобами поетичної мови.  "Дощ".

Мета: ознайомити учнів з життям і творчістю поета; допомогти усвідомити красу та ідейно-художню цінність його поезій; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічного мислення, увагу, спостережливість; уміння виразно читати поетичні твори; виховувати любов до природи, рідного краю.

1. Подивіться відеоурок: М. Рильський і його поезія "Дощ".

     https://www.youtube.com/watch?v=hXz5_grg5Xk


















   2. Послухайте вірш М.Рильського "Дощ".

     https://www.youtube.com/watch?v=CRqGmJ7WT7E

3. Робота з підручником( стор. 210 ). Виразно прочитайте вірш  "Дощ" і усно дайте відповіді на питання.












— Про що розповідається в поезії?

— Які почуття, настрій викликав твір?

— Чому автор називає дощ «благодатним».

— Доберіть з поезії слова, які характеризують дощ, землю як живі істоти.

— Яким буває дощ у природі? Чи завжди він є вчасним?

— Про який дощ ідеться в поезії? Це необхідність чи випадковість? 

4. Складання асоціативного грона до слова дощ: хмари, вітер.......................


     
Домашнє завдання:

.Опрацювати матеріал уроку, зробити конспект ( біографія М.Рильського );

. скласти асоціативне гроно до слова дощ;

. зробити аналіз вірша "Дощ" ( визначити тему, ідею, художні засоби).


                           Відповіді надсилати за електронною адресою: olgarybakova19575757@gmail.com  до 18.04.


                                                   12 квітня 

Тема: Контрольна робота  за творчістю  Тараса Шевченка,  Євгена Гуцала, Павла Тичини. 

Мета: виявити рівень знань, умінь та навичок учнів з метою контролю та корекції; розвивати пам’ять, уміння зосереджуватись, логічне та образне мислення, зв’язне мовлення

                                              Тестування

1.Укажіть, у якому селі народився Т.Г.Шевченко:

А)Кирилівка Б) Лисянка В) Моринці Г) Тарасівка

2. Т. Шевченко народився в сім’ї…

А) козака; Б) кріпака; В) ремісника; Г) священика.

3. Т. Шевченка називають іще…

А) Великим Каменярем. Б) Великим Кобзарем.

В) Великим Українцем. Г) Великим Патріотом.

4. Встановіть, про який край згадує П. Тичина в поезії «Не бував ти у наших краях!»:

А) Полтавщина Б) Київщина В) Чернігівщина Г) Харківщина

5. З’єднайте автора й твір..

1. П. Тичина 2. Т. Шевченко 3.Є.Гуцало

А) «В бур'янах » Б) «Лось» В) «Садок вишневий…» Г) «Гаї шумлять»

6. Не є ліричним твором

А) "Садок вишневий..." Т. Шевченка

Б) "Блакить мою душу обвіяла" П. Тичини

В) "Не бував ти у наших краях" П. Тичини

Г) «В бур’янах» С. Васильченка

7.Основна думка поезії П. Тичини «Не бував ти у наших краях!».

А) Треба любити свій рідний край, бути оптимістом.

Б) Треба знати історію свого краю, його славне козацьке минуле.

В) Слід поважати людей стриманих, які не люблять плакати.

Г) Слід розуміти красу й силу народних пісень.

8. Що таке оповідання –

А) це твір, у якому життя відображається через думки, почуття, переживання

Б) це невеликий прозовий твір, у якому зображено переважно один епізод із життя одного або кількох персонажів

В) це народно-поетичний або писемно-літературний твір про передбачувано вигадані події чи осіб, іноді за участю фантастичних сил, який має повчальну мету.

Г) це висловлювання про певні ознаки, властивості предмета чи явища.

9. Блакитні простори; широкі степи ; весняні ночі; люди, що не люблять ридати, - ці поетичні образи є у вірші П. Тичини

А) «Гаї шумлять..» Б) «Блакить мою душу обвіяла..»

В) «Не бував ти у наших краях!» В) «А я у гай ходила..»

10.Лось із однойменного оповідання Є. Гуцала потрапив на річку…

А) із сусіднього села, де був у лісника, що його виростив;

Б) з тайги;

В) з мандрівного зоопарку;

Г) із заповідника.

11. Тварина з оповідання Є. Гуцала «Лось» провалилася під лід, тому що

А) втікаючи від вовків , вирішив перебігти через річку

Б) хотів напитися з ополонки, а весняний лід виявився неміцним

В) біля ополонки звіра сполохав постріл і лось утратив рівновагу

Г) потрапив у розкладену людьми пастку

12.Уособлення добра в оповіданні Є. Гуцала «Лось» є образ

А) дядька Шпичака Б) батька дітей В) дітей Г) річки

                                Відповіді надсилати за електронною адресою: olgarybakova19575757@gmail.com 12.04.


                                                     05  квітня   

Тема: Євген Гуцало. Оповідання "Лось". Співчуття, милосердя - шлях до перемоги добра. Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті гуманних переконань.

Мета: вчити учнів характеризувати образи, давати власну оцінку зображуваному, удосконалювати вміння виразно читати описи природи; розвивати міркування про великий світ природи і людину в ньому, про добро і зло, любов і милосердя.

1. Подивіться відеоурок: Є.Гуцало. Оповідання "Лось". Образи хлопчиків.


         https://www.youtube.com/watch?v=B3pTe2fXxxc






































2. Напишіть орієнтовний план до характеристики хлопчиків ( використуйте матеріал  відеоурока).

      Домашнє завдання: 

. Зробіть конспект уроку;

. напишіть образи головних героїв.

                         Відповіді надсилати за електронною адресою: olgarybakova19575757@gmail.com 01.04.


                                                     29 березня  01 квітня

Тема:  Євген Гупало.  Оповіданні "Лось".  

       Робота над змістом твору. Дайте письмово відповіді на питання.

1. Подія в оповіданні відбувається взимку. Який саме період зображено — початок, середину чи закінчення зими? 

2. Навіщо лось пішов до річки? 

3. Чому лось не злякався хлопчиків? 

4. Про яку подію згадав лось, намагаючись вибратися з ополонки? 

5. Про що подумав менший « гриб-підберезник», коли поглянув на ополонку?

6. Як хотів дядько підкупити хлопців? 

7. Куди подалися діти після загибелі лося? 

8. Чому загинув лось? 

9. Чому твір «Лось» Є. Гуцала — оповідання? 

10. Які проблеми піднімає автор в  оповіданні «Лось»? 

11. Чим закінчилося оповідання?

12. Чого навчає твір “Лось”?

                                Відповіді надсилати за електронною адресою: olgarybakova19575757@gmail.com  29.03.


                                                  22 , 25 березня

Тема: Євген Гуцало. Оповідання "Лось".

Мета: ознайомити учнів із цікавими епізодами життя письменника, визначити тему твору, удосконалювати вміння переказувати сюжет тексту; розвивати вміння виділяти в тексті й пояснювати найбільш вражаючий фрагмент, давати власну оцінку зображуваному;

1. Подивіться відео: Євген Гуцало. Біографія ( зробити стислий конспект).

https://www.youtube.com/watch?v=yduFO5zcSPM





















































     Домашнє завдання: 

. Вивчити біографію Є.Гуцали;

. Прочитати оповідання ( підручник стор. 200 - 207 );

. скласти план самостійно. 

                     Відповіді надсилати за електронною адресою: olgarybakova19575757@gmail.com до 25.03


                                                 18.03.22.

Тема: Павло Тичина "Гаї шумлять ...."

Мета: вчити виразно і вдумливо читати поезію; розвивати вміння відчувати вірш, усвідомлювати та висловлювати свої відчуття,поглиблювати вміння аналізувати поетичний текст.

1. Подивіться відеоурок: П.Тичина Гаї шумлять..."

   https://www.youtube.com/watch?v=8GeU-MeaFS4

2. Прослухайте вірш "Гаї шумлять..."

   https://www.youtube.com/watch?v=2ber3DL-338

3. Запишіть паспорт вірша "Гаї шумлять..."

“Гаї шумлять” аналіз

Тема: Гармонійне поєднання людських почуттів і краси природи.

Ідея: Заклик до творення добра й краси.

Основна думка – Кожна людина відчуває природний світ своєрідно

Жанр – Пейзажна лірика

Художні засоби “Гаї шумлять”

  • порівняння “купаючи мене, мов ластівку”, “ген неба край – як золото”, “ріка мов золото-поколото”, “ріка, як музика”
  • епітети (шепіт трав голублячий, “іду зворушений”…)
  • метафори – “гаї шумлять”, “хмарки біжать”, “дзвін гуде”, “думки пряде”, “шепіт трав”, “мріє гай”, “горить-тремтить ріка”
Надзвичайно поетична картина природи змальована у вірші П.Тичини “Гаї шумлять”. Твір сповнений світла, радості, повноти життя.
Ліричний герой сприймає навколишнє середовище як подарунок природи-шум гаїв, хмарки в небі, гудіння звону, коливання достигаючих нив, шепіт трав.
І на завершення-завжди вражаюча картина сонця, що заходить над рікою, залишаючи на воді золоту доріжку та свої відблиски, Ніби розколовся навпіл сонячний диск-одна частинка у небі, а друга-на тихій гладіні води. Це сонячне золото заповнює душу, спонукає до творення краси й добра.

    Домашнє завдання:

. Опрацювати матеріал уроку;
. написати паспорт твору ( не надсилати )
. читати виразно вірш, уміти аналізувати ( стор.196 )

        

                                           15 березня
Тема: Павло Тичина. Життя і творчість. Вірш "Не бував ти у наших краях".

Мета: подати відомості про українського поета Павла Тичину, ознайомити з віршем «Не бував ти у наших краях!» як взірцем відтворення краси української природи, поглибити відомості про метафори та епітети як засоби мовної виразності.

1. Подивіться відеоурок, законспектуйте біографію П.Тичини: Павло Тичина та його поезія "Не бував ти у наших краях".

      https://www.youtube.com/watch?v=73WIqQ4eHzA

     https://www.youtube.com/watch?v=qGRxQ90TKxE

2. Прочитайте матеріал підручника: стор. 194.

3. Прочитайте уважно вірш "Не бував ти у наших краях".

4. Послухайте вірш П.Тичини "Не бував ти у наших краях"

     https://www.youtube.com/watch?v=fAEyCcCUGYU





















5. Запишіть паспорт твору.

6. Дайте письмово відповіді на питання.












    7. Вивчити вірш напам'ять до 22.03.                  

                           Відповіді надсилати за електронною адресою: olgarybakova19575757@gmail.com 15.03.22.до 18.00


                                              18 лютого 

Тема: Зірка Мензатюк "Таємниця козацької шаблі".

-Згадаймо, про що наша повість. Проведення літературного диктанту.

Літературний диктант

  1. Назвіть прізвище головних героїв повісті.
  2. Хто така Машка ? Опишіть її.
  3. Навіщо родина Руснаків купила автомобіль? 
  4. Що вам відомо про пана Богдана? 
  5. З яким проханням звернувся пан Богдан до родини Руснаків? 
  6. Про що дізналася родина Руснаків, поспілкувавшись з привидом, патріотично настроєним? 
  7. Чому Руснаки вирішили їхати саме в Берестечко? 
  8. Як Наталочка познайомилася з Антипком? 
  9. Хто такий Антип? З якою метою він заважав родині Руснаків знайти шаблю? 
  10. Хто допомагав Руснакам в пошуках козацької шаблі? 
  11. Яких пригод зазнала родина під час подорожі? 
  12. Чи вдалося врятувати історичну реліквію? Яка доля спіткала шаблю? 

                     Відповіді надсилати за електронною адресою: olgarybakova19575757@gmail.com  18.02


                                                     15 лютого

Тема: Зірка Мензатюк "Таємниця козацької шаблі". Образи козаків та символіка козацької шаблі.


1. Подивіться відео: Козацька звитяга. Козацька шабля.

https://www.youtube.com/watch?v=mSFL-yLhG_g





 














Шабля– різновид холодної зброї. Вона має клинок ( довжиною більше 100 см) , хрестовину (гарду) та руків’я. Клинок шаблі викривлений, з лезом на вигнутому боці та обухом на увігнутому, має вістря та хвостову частину для кріплення руків’я. Зразки шабель, які ми бачимо, вказують, що козацькі шаблі були доволі тонкі та легкі, ручку мали оздоблену, піхви прикрашені різьбою.

Отримати шаблю справжній січовик міг лише двома шляхами – у спадок від батька чи діда або здобути в бою.

Окремо треба наголосити на особливому значенні шаблі для козака-лицаря. У козацькому середовищі ставилися до шаблі як символу військової звитяги. Козаки повсякчас удосконалювали свою техніку шабельного бою.

Шабля завжди посідала визначне місце у свідомості українців, асоціюючись у першу чергу з козаком – захисником Вітчизни. Оспівана великим Кобзарем як невід’ємний супутник українського лицаря, шабля фігурує у величезній кількості українських народних дум, поезій, прислів’їв та приказок:

Шабля – це зброя, Шабля – це правда, Шабля козацька – це сила і влада!

Береженого бог береже, а козака шабля стереже.

Дай Боже воювати і шабель не виймати.

Кінь, шаблюка, вітер в полі – і ніхто не здолає козацької волі!

Козаку лучче проміняти шаблю на веретено, ніж напасти вдвох на одного.

В бою козак себе славить не на язиці пилюкою, а конем та шаблюкою.


Козаки були своєрідними «лицарями» своєї доби, і як усі лицарі, повинні були мати власну символіку.

 Вони мусили виробити систему відповідних зовнішніх ознак, створити або запозичити символи своєї козацької держави.
 Адже символіка – один з основних елементів становлення державності. Символіка є свідченням боротьби за самовизначення.
  Козацька доба – найвеличніша сторінка історії України. 
Символи цієї епохи є відображенням нашої національної ідеї, незламного духу і любові до волі. 
Культура нашої держави заснована на елементах козацького устрою. Неможливо уявити Україну без козаків,так само як козаків без прикметника «українські».

2. Складіть асоціативний кущ до слова козаки та шабля.

  Домашнє завдання: 













                      Відповіді надсилати за електронною адресою: olgarybakova19575757@gmail.com 


                                             11 лютого

Тема: Зірка Мензатюк "Таємниця козацької шаблі". 

Мета:  продовжити роботу над    опрацюванням    ідейно-художнього  змісту повісті «Таємниця козацької шаблі»; формувати поняття про важливість знань про історичне минуле нашого народу;

1. Подивіться відео: "Таємниця козацької шаблі".

    https://www.youtube.com/watch?v=LGcbiBaeB7E

2. Подивіться буктрейлер до книги Зірки Мензатюк "Таємниця козацької шаблі".

  https://www.youtube.com/watch?v=O9D1Ah_LgJ0


“Таємниця козацької шаблі” – цікава повість, герої якої шукали втрачену шаблю-реліквію, цінну річ, але вони і не підозрювали, що вже мали певні багатства: гордість за своїх предків, пошану до історичного минулого, любов до України. 

           “Таємниця козацької шаблі” аналіз (паспорт твору)

Автор – Зірка Мензатюк

Рік написання – 2006

Жанр. Пригодницька, детективна повість

Тема “Таємниця козацької шаблі”: зображення подорожі сім’ї Руснаків у пошуках реліквії – козацької шаблі; опис небезпечних, часом смішних пригод Наталочки Руснак; мандри різними історичними місцями, де відбувались важливі події, битви, зустрічі; шалені перегони, небезпечна, сповнена містики і захвату мандрівка замками України у пошуках коз ацької шаблі.

Ідея “Таємниця козацької шаблі”: утвердження значення історичної пам’яті для сучасної людини; повага до пам’яток історії та культури; формування національної свідомості, патріотичних почуттів, громадянської позиції, усвідомлення актуальності цих понять у нашому житті; уславлення мужності, героїзму, винахідливості, рішучості Наталки та її друзів; засудження сил зла, жорстокості, корисливості, лжепатріотизму.

                       Головні герої “Таємниця козацької шаблі”:

дружна родина Руснаків: тато, мама, їхня донечка Наталочка;

легкова машина на ім’я Машка;

дядько Богдан (історик, мандрівник і взагалі вельми цікавий чоловік);

національно свідомий, дуже патріотично налаштований привид;

пластуни зі Львова: Северин та Василь;

родина національно несвідомих чортів: мати, батько та їхній син — молодий, чепурний чортик Антип;

«Добірне товариство», яке складалось із чортів, відьом та відьмаків, пан Щуровський (нині щур) колись був козаком, який зрадив своїх у бою під Берестечком; миршавий, дебелий.

      “Таємниця козацької шаблі” сюжет і композиція

– Зав’язка. У пановій Богдановій квартирі на Русанівці уподобав собі з’являтися один привид, дуже патріотично настроєний. Саме він попередив про те, що має статися злочин: коштовну українську реліквію, старовинну козацьку шаблю мають за великі гроші продати за кордон. Де шукати реліквію привид пояснив жестами. Сім’я Руснаків на машині Машці вирушають на пошуки реліквії.

– Розвиток дій. У пошуках шаблі: від замку до замку з небезпечними пригодами.

– Кульмінація. Разом із пластунами Северином та Василем Наталці вдається розгадати таємницю козацької шаблі. Зустріч всіх героїв у Хотинській фортеці. Намагання Миршавого продати шаблю Дебелому. Наступ привидів.

- Розв’язка. Миршавий віддає шаблю Наталчиній матері. Наталочка отримує відзнаку пластунських вмілостей.

– Епілог – шабля в руках актора козака Андрія під час виконання вистави «Запорожець за Дунаєм»

Географічний маршрут подорожі сім’ї Руснаків: Київ → Дубно (Дубенський замок) → Тараканівський форт → Берестечко (Козацькі Могили) → Підгірці (Підгорецький замок) → Олесько (Олеський замок) → Кам’янець-Подільський (Кам’янець-Подільська фортеця) → Хотин (Хотинська фортеця).

          “Таємниця козацької шаблі” реальне та фантастичне в повісті

Реальне:

.врятовування української реліквії,

.історичні місця та історичні події

.герої (родина Руснаків), знайомі та друзі Наталки (пластуни зі Львова),

.Миршавий і Дебелий

Фантастичне:

.привид, патріотично налаштований

.чорти, відьми та відьмаки (як їх називали “добірне товариство”)

.Родина Антипка (національно несвідомих чортів)

.чарівна машина

.пан Щуровський (козак Щур).

       Домашнє завдання:

. Зробити конспект уроку;

.прочитати твір "Таємниця козацької шаблі";

. підготуватися до тестування.


                                                  8 лютого

Тема: Зірка Мензатюк  "Таємниця козацької шаблі".  Пригодницька повість про мандрівку історичними місцями України.  Фантастичне і реальне в ній.

Мета: навчальна: коротко ознайомити учнів з цікавими епізодами з життя Зірки

Мензатюк; вивчити визначення понять «повість» і «пригодницька повість»,

«історична повість»; провести дослідження щодо написання історії

пригодницької повісті З. Мензатюк «Таємниця козацької шаблі»; читати

частини твору.

1. Подивіться відео: Живі письменники

   https://www.youtube.com/watch?v=RCL_VhW_S4k


 2. Вивчення понять «повість», «історична повість».

Повість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який

характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих

явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та

оповіданням .

Історична повість - це повість, сюжет якої відтворює у художній формі

певну історичну епоху.

Пригодницька повість -це великий за обсягом твір,у якому зображені

непередбачені, несподівані події, що трапляються з героям


3.
Подивіться відео:  "Таємниця козацької шаблі" (скорочено).

   https://www.youtube.com/watch?v=G315I2rHgqo

     Домашнє завдання: 

. Зробити  конспект уроку;

. Обов'язково подивитися відео "Таємниця козацької шаблі".

 . читати ( підручник стор.172 - 182).



                                                  1 лютого

Тема: О.Олесь. "Микита Кожум'яка".  Одвічна боротьба добра і зла нашого народу. 

Мета: опрацювати ідейно - художній зміст твору; розвивати увагу, спостережливість, пам’ять, навички порівняльної характеристики.

       1.       Перевірка  усвідомлення змісту драми - казки Олександра Олеся «Микита Кожум’яка».

                                Гра «ТАК-НІ».
1 .Князь із Княгинею сумували, бо повинні були віддавати Змію улюбленого сина? 
2.    Посланець Змія був «чорний та окатий, як та ніч»? 
3.    Народ        боявся Змія? 
4.     Князь    зібрав воєвод, щоб повідомити їм про своє рішення         добровільно віддати Змію дочку? 
5.   Чи всі воєводи одностайно погодилися з Князем боротися проти Змія? 
6.    У  три роки Микита міг побороти свого батька? 
7.    Микита      брутальний, злий, жорстокий? 
8.    У Микити було п’ять братів? 
9.    Микита      одразу погодився боротися зі Змієм? 
10. Замок Змія був похмурий, темний? 
11.   Чи важко Микиті було боротися зі Змієм? 
12.  Микита врятував Князівну від Змія? 
     
                     2.   Ідейно - художній аналіз змісту твору.
Тема: зображення боротьби добра і зла (Змій), в результаті якої перемагає добро, в образі богатиря, захисника правди і справедливості.
Ідея: уславлення всеперемагаючої сили добра над злом; корисливості, прагнення здобути жертву підступним шляхом.
Жанр: драма - казка.
Побудова:
Зачин: тривога князя та князівни за життя своєї доньки, рада з воєводами.
Основна частина: боротьба Микити Кожум’яки зі Змієм.

Кінцівка: перемога Микити над силами зла, прославлення Кожум’яки.

3. Яким постає у вашій уяві герой - богатир драми - казки Олександра Олеся «Микита Кожум'яка»?
-                                Скласти сенкан до слова Микита Кожум'яка.
Тема (1 іменник)
Опис (2 прикметник)
Дія (з дієслова)  
Ставлення (фраза)      
Перефразування сутності ( синонім до першого слова).

     Домашнє завдання:

. Дати відповіді на гру "Так -Ні";
. скласти сенкан до слова Микита Кожум'яка.
. написати ідейно - художній аналіз твору.



                                          28 січня     2022 р.

Тема: О. Олесь. Драматични й твір на тему народної казки "Микита Кожум'яка".

МЕТА: навчити учнів виразно читати драму-казку в особах, розуміти її зміст, розглянути своєрідність побудови драматичного твору; пояснити зв'язок історичного минулого з сучасністю; зробити порівняльний аналіз з народною казкою; виховувати в дітей шанобливе ставлення до історії та культури України.

1. Літературна гра « Так –ні» (за літописними оповідями «Про заснування Києва», «Володимир вибирає віру»)







Підтвердіть або спростуйте дані думки (письмово).

1.Літопис – це оповідання, у якому розповідь велася за роками.

2. Над літописами в Київській Русі працювали князі. 

3. Найдавніший літопис Київської Русі – «Повість минулих літ» 

4. «Повість минулих літ» - сучасна рукописна книга про давні часи. 

5. Автором «Повісті минулих літ» є Нестор Літописець. 

6. Місто Київ дістало свою назву на честь старшого брата Кия. 

7. Прийшли з Волги болгари магометанської віри, кажучи: 

- Говорить тобі Папа так: «Наша віра — світло; ми поклоняємося Богу, який сотворив небо та Землю, зорі й місяць, і всяке дихання живе. А ваші боги — то просто дерево». 

8. Прислали греки до Володимира свого філософа, і той звернувся до князя з такими словами:

— Ми, греки, віруємо в Бога нашого Ісуса Христа. 

2. Опрацювання теоретичного матеріалу

(Основні поняття записати  в зошит.)

Деякі художні твори призначені не лише для читання, а й для постановки в театрі. Вони й називаються драматичними творами та мають свої особливості.

Драматичні п'єси, казки, поеми поділяються на дії (картини), яви; складаються з висловлювань героїв, які називаються репліками. У постановках важливу роль відіграють декорації (оформлення сцени), звуковий, музичний супровід. Але найбільше враження, звичайно, справляє майстерна гра акторів.

Драматичний твір — це твір, у якому життя зображено через розмови та вчинки дійових осіб.

Найважливіші ознаки п'єси: діалогічна форма; ремарки; поділ на картини; події відбуваються в теперішньому часі.

Діалог (від грецьк. «діа» — два, «логос» — слово; тобто — розмова між двома особами; в діалозі може брати участь декілька персонажів).

Монолог (від грецьк. слів «монос» — один і «логос» — слово). Між заголовком та початком п'єси наведено список імен («Дійові особи» ), у якому вказано, хто такі ці персонажі.

Авторські пояснення в драматичному творі називаються ремарками (від франц. зауваження, примітка). У ремарках вказано, які дійові особи виступають у п'єсі, що вони роблять, яким тоном і якими жестами висловлюють свої думки, а також — що відбувається на сцені. Крім того, ремарки пояснюють, як потрібно обладнати сцену для вистави. Ремарки допомагають уявити персонажів та обстановку, у якій вони діють.

3. Подивіться відео:


           https://www.youtube.com/watch?v=QzryuFQ-fC4

     Домашнє завдання :

. Зробити конспект уроку;
. дати відповіді но гру "Так чи ні";
. прочитати казку "Микита Кожум'яка" ( підручник стор.159 -170 ).


                             Відповіді надсилати за електронною адресою: olgarybakova19575757@gmail.com до01.02.22 р.


                                                  25 січня

Тема: Олександр Олесь (Кандиба). "Ярослав Мудрий".

 Мета: ознайомити учнів з життям і творчістю Олександра Олеся, його поезіями з книги «Княжа Україна»;  розвивати навички виразного читання поетичних творів, їх переказування, висловлювання власних міркувань щодо прочитаного; виховувати шанобливе ставлення до історичного минулого.

1. Подивіться відеоурок : О.Олесь "Ярослав Мудрий".

    https://www.youtube.com/watch?v=VTR4rk_A1e4

2. Прочитайте розділ  "Ярослав Мудрий"   стор. 154 - 155.

3. Ідейно-тематичний аналіз поезії

Тема: зображення часів правління князя Ярослава, якого в народі за його діяльність названо Мудрим.

Ідея: уславлення розуму, мудрості, працьовитості Ярослава, що виявилися в «його ділах, у державнім будівництві, владі, устрою, в судах».

Основна думка: Не сваріться, жийте в згоді: / Тільки мир збере усе, / А незгода, наче вітер, / Все по полю рознесе.

Композиція

Експозиція: Після ката Святополка / Що замучив трьох братів / Брат четвертий на престолі / Ярослав розумний сів.

Зав'язка: Так живий, шумливий Київ / Царгородом другим став. / Як про друга, як про сина / Дбав про його Ярослав.

Кульмінація: Вас, я, діти, покидаю, / Йду я в ліпшу сторону, / Але, діти, пам'ятайте / Мою заповідь одну.

Розв'язка: Та недовго пам'ятали / Діти мудрий заповіт, / А нащадки Ярослава / Осміяли на весь світ…

    Домашнє завдання: 

. Зробити конспект уроку;

. виразно читати поезію "Ярослав Мудрий".

                              Відповіді надсилати за електронною адресою: olgarybakova19575757@gmail.com  до 27.01.22.



                                      




Комментариев нет:

Отправить комментарий

ОБЕРЕЖНО, КОРОНАВІРУС !