11- А індивідуальне навчання зарубіжна література

                                                             

                                                     24 травня 2022

Тема : "Повторення вивченого"
                                                                 Читайте! Нехай не буде жодного дня,
коли б ви не прочитали хоча б однієї 
сторінки з нової книжки 
К.Паустовський

Пригадаємо...

1.    Інструмент, гра на якому зачаровувала Григора Замзу – комаху 
2.  
 Ліки для недужих із новели “Стариган із крилами” 
3.    Улюблений одяг Понтія Пілата 
4.    Улюблені квіти Майстра 
5.    Винахід буфетника Сокова 


Поміркуємо...

       Специфічним явищем сучасної масової культури є спроби наблизити певні твори мистецтва до сучасника, надавши їм “модних” рис, актуальних деталей. Мова йде про так звані рімейки (явище настільки нетипове для нашої культури, що навіть слово іншомовне). Які, на вашу думку, твори можна переробити на сучасний лад? Що зміниться у їхній художній та естетичний вартісності? Чи згодні, що  це можуть бути тільки пародії?

      Природно, постає питання потрібності і актуальності класичної літератури. Для чого вона?
        Якби у вас була можливість зняти фільм або поставити п’єсу, за мотивами прочитаних творів, то якою б афішею ви запрошували глядачів?
        Як би ви стали видавцем, то як би ви оформили обкладинку чи  суперобкладинку книги?  Як би рекламували її.


І наостанок...


                                                  Хай щастить!


 

                                                         17 травня

Тема:   " Маркус Френк   Зузак  «Крадійка книжок».  Короткі відомості про життя митця.  "Крадійка книжок" -и роман про Другу світову війну.
Слова – це життя. 
М. Зузак
 

 Письменників називають майстрами слова, фантазерами, дивовижними людьми, які створюють свій власний світ і одночасно є дороговказами у цьому світі для читачів. А що ви можете сказати про письменника Маркуса Зузака, дивлячись на його портрет? (Відповіді учнів). Учитель. Письменницький стаж Маркуса Зузака невеликий і список його творів на сьогодні налічує шість романів, однак кожна його книга є предметом дискусії читачів і рецензій авторитетних літературознавців. Його твори перекладені сорока мовами світу, нагороджені багатьма престижними преміями і входять до списку світових бестселерів. На відміну від багатьох своїх ровесників-літераторів, Маркус Зузак не захоплюється пригодами у вигаданих світах, містичними таємницями і страхітливими трилерами. Його книги розповідають про звичайних людей, котрі борються не з драконами чи магами, а з реальними проблемами, і завойовують не престол королівства, а систему життєвих цінностей. Повідомлення учнів про письменника. Маркус Франк Зузак народився 23 червня 1975 року в Сіднеї (Австралія). Його батьки були біженцями з післявоєнної Європи – маляр Гельмут Зузак емігрував з Австрії, а його дружина Ліза – з Германії. Маркус був найменшим із чотирьох дітей. Хоча в дитинстві йому дуже подобалась професія батька, хлопчик рано виявив здібності до літературної творчості: у 16 років він написав свій перший роман, публікації якого йому довелося чекати майже сім років. Після закінчення університету юнак деякий час працював учителем англійської мови у школі, де колись навчався сам. Дебютний роман Маркуса Зузака побачив світ у 1999 році. Однак тріумфом Зузака став роман «Книжкова злодюжка», який вийшов друком у 2005 році. В основі твору – спогади батьків письменника про своє воєнне дитинство: бомбардування Мюнхена, потоки євреїв, що прямували у Дахау, голод і загибель рідних. Книгу називали «вибухом свідомості» і «найнезвичайним романом нового часу», вона була нагороджена різноманітними преміями. У 2013 році на основі роману був знятий фільм. Зараз Маркус Зузак разом з родиною (дружиною і двома дітьми) проживає у Сіднеї. У вільний час любить займатися серфінгом і дивитися фільми.

Перегляд відеоуроку


Перегляньте  презентацію
     Про що ця книга? Звичайно, про життя, про кохання, про мрії і про війну. Про те, що слово наділене величезною силою. Воно допомогло Гітлеру створити фашизм і війну, а маленькій дівчинці, яка не так давно не вміла читати, вдалося словами заспокоїти людей, знищивши їх страх. - Ця книга про воєнну Німеччину, про життя простих німців, що намагаються у тому страхітливому вирі залишитися людьми. Тут є все: страх смерті, відчай, але при цьому є місце і для посмішки, і радості, дружбі, вірності, кохання. - Вона не тільки про жахіття війни і не тільки про історію життя звичайної дівчинки. Вона і про цінність книг, в ній звучить щире і зворушливе зізнання в любові до книг.


ДЗ
Прочитати : Маркус  Зузак  «Крадійка книжок» ( «Книжкова злодюжка»)


                                                 10 травня

Тема:   " Милорад  Павич  «Скляний равлик». Утілення в оповіданні рис постмодернізму"


   

«Скляний равлик» . Літературний паспорт.

Рік написання : 1998
Жанр:  оповідання.
Літературний рід:  епос.
Тема:  зображення цікавого перехрещення доль двох людей.
Ідея: паралельне прочитання історії Давнього Єгипту та сучасності
Проблематика:  повторення життя; перехресність людських доль;  фаталізм;  обман і самообман;  погляд жінки і погляд чоловіка на одні й ті ж речі.
Головні герої:  панна Хатчепсут – продавчиня в магазині жіночої спідньої білизни;  пан Давид Сенмут – архітектор;  пан в шкіряному пальто;  колишня дружина пана Давида Сенмута.
Підзаголовок: інтернет-оповідання.
Це оповідання органічно вписується у світовий літературний інтертекст: письменник і читач вступають у своєрідний діалог з митцями, котрих також хвилювала  проблема «відмови від монопольного права автора на істину» - росіянином Ф. Достоєвським («Ідіот»), австрійцем Ф. Кафкою («Перевтілення»), швейцарцем Ф. Дюрренматтом («Візит старої дами»).  В іронічному вимірі Павич зобразив розгубленість сучасника, який не здатний піднятися на духовний рівень пошуків, а тому обмежується матеріальною буттєвою сферою, хоча відчуває при цьому дискомфорт, бо його власне людський потенціал лишається нереалізованим.
У середньовічній Європі равлики були уособленням гріха і лінощів, бо народжені з бруду і ним же й живляться. Але пізніше, під час Ренесансу, вони стали символізувати скромність, а те, що виноградні равлики закриваються в своїй раковині вапняною кришкою і ламають її з приходом весни або після посухи, знову виходячи на світло, зробило їх істотами, які втілюють відродження Христа. Девіз герба герцогів Гонзага «Все своє ношу з собою» символізує равлик і його раковинка. Равликам ще приписували магічні й лікувальні властивості, вони були частиною побутової магії і забобонів, а також джерелом натхнення для поетів.
Важливу роль в оповіданні відіграє художня деталь - скляний равлик - метафора людини: вона ізольована, замкнута, як равлик у мушлі, і разом із тим дуже вразлива, їй легко зашкодити, як склу. Але скляний равлик — це свічка, яка горить, тобто віддає себе іншим.



 Аналіз твору

Знайомство із головною героїнею:

- Якою ви уявляєте героїню оповідання?

- Як влаштоване її життя?

- Чим захоплюється Хатчепсут?

(Панна Хатчепсут досить вродлива жінка, яка, однак, не має особистого щастя. Життя її самотнє і фальшиве. Саме тому вона заповнює його чудернацькою грою.

Суть гри Хатчепсут полягає в тому, щоб «одну річ украсти в когось, іншу — комусь підсунути. Не вибираючи, ані що, ані кому» .

Робота з текстом. Читання уривку з розділу « Архітектор  Сенмут»

Хто такий Давид  Сенмут? Чим він займався? Що його об'єднує із героїнею твору?

Пошук спільного у поведінці героїв:
Давид Сенмут грає в туж гру, що і героїня. Панна Хатчепсут прагне в цій грі забути про свою самотність та якось себе розрадити. Архітектор краде не стільки задля розваги, скільки для того, щоб забути про своє розлучення та втрату дорогої колись для нього жінки й домівки (він може приходити додому тільки потайки, коли колишньої дружини немає). У кожного з них немає певної мети ані в житті, ані навіть у цих крадіжках. Гра дає персонажам можливість забуття про самотність, проте на досить короткий час.)


  •  Для М. Павича немає різниці між минулим і майбутнім;
  •   Минуле у його творі оживає і впливає на майбутнє;
  • Герої оповідання мають декілька шансів змінити своє майбутнє.

ДЗ
Прочитати :  Милорад  Павич  «Скляний равлик»


                                            03 травня

Тема:   " Милорад  Павич  «Скляний равлик». Утілення в оповіданні рис постмодернізму"

  Доброго дня, любі друзі! Книги видатного митця Сербії перекладені на кілька мов. У 1991 році М.Павич увійшов до складу Сербської академії наук і мистецтв, а у 2004 році був номінований на Нобелівську премію, але не отримав її.
Милорад Павич добре володів російською, німецькою, французькою, кількома стародавніми мовами, перекладав твори О.С.Пушкіна і Джорджа Байрона на сербську мову, являвся активним  членом  «Société Européenne de Culture», член сербського ПЕН-клубу.
Письменник був одружений з Ясміною  Михайлович – сербською письменницею, літературознавцем і літературним критиком.
   Помер 30 листопада 2009 року в Белграді на 81-му році життя від інфаркту міокарда.
  

Перегляд відеоуроку


Аудіокнига


ДЗ
Прочитати :  Милорад  Павич  «Скляний равлик»


                                                 26 квітня

Тема: Формування «театру абсурду» як явища театрального авангарду в  1950-1960-х р.р.,його провідні ознаки. Огляд здобутків митців  («Гостина старої дами» Ф.Дюрреманта,  «Носороги» Е.Йонеско, « Чекаючи   на Годо»  С.Беккета).Жанрові новації (драма-притча,трагікомедія та ін.).

    Доброго дня, любі друзі! На початку 50-х років XX століття у театрах Франції почали з'являтися незвичайні вистави, виконання яких було позбавлене елементарної логіки, репліки суперечили одна одній, а зміст, який відтворювався на сцені, був незрозумілий глядачам. Ці незвичні вистави мали і дивну назву - театр "абсурду" або мистецтво "абсурду".
 Ініціаторами цього напрямку були письменники - румун Ежен Іонеско (Йонеско) та ірландець Семюел Беккет, які проживали і працювали на той час у Франції. У різні періоди до них приєдналися ще деякі драматурги - вірменин А. Адамов, а також англійський письменник Г. Пінтер, Н. Сімпсон та інші, які проживали у Парижі.

    Вистави театру "абсурду" носили скандальний характер: глядачі обурювались, деякі не сприймали, деякі сміялись, а частина глядачів захоплювалась. У п'єсах драматургів-абсурдистів не було позитивних героїв. їх персонажі позбавлені людської гідності, затуркані внутрішньо і зовнішньо, покалічені морально. Автори при цьому не виражали ні співчуття, ні обурення, вони не показували і не пояснювали причин деградації цих людей, не розкривали конкретних умов, які доводили людину до втрати людської гідності. Абсурдисти намагалися ствердити думку, що людина сама винна у своїх нещастях, що вона не варта кращої участі, коли не в змозі і не в силах змінити життя на краще.

Теорія літератури

«Театр абсурду», або драма абсурду — напрям у західноєвропейській драматургії й театрі, який виник у середині XX століття. В абсурдистських п’єсах світ зображений як безглузде, позбавлене логіки накопичення фактів, учинків, слів і доль.

Термін «театр абсурду» набув поширення завдяки праці англійського літературознавця Мартіна Ессліна «Театр абсурду» (1961). Есслін об’єднав драматургів другої половини XX століття за певними типологічними ознаками.

Робота зі схемою "Ознаки «театру абсурду»" 



 Занотуй у зошиті

 Основні положення, запозичені діячами «театру абсурду» у філософів-екзистенціалістів, які вони відобразили у своїх творах:

  • ізольованість людини від зовнішнього світу;
  • індивідуалізм і замкнутість;
  • недосяжність поставленої мети;
  • непереможність зла;
  • неможливість спілкування одне з одним;
  • беззмістовність активних дій.

    У драмі «театру абсурду» нічого не відбувається, а те, що діється, — незрозуміле, — чиниться невідомо чому й задля чого.

Перегляд відеопрезентації


ДЗ

Підручник: ст. 160-162, читання.
Перегляд кінофільму "Візит дами" режисера М. Козакова, 1989 р



                                   12 квітня              19 квітня

Тема: Г.Г. Маркес. "Стариган із крилами".

Мета: дати чітке визначення місця письменника в розвитку світової літератури; розвивати вміння критичного аналізу ідейно- художньої суті оповідання «Стариган із крилами».
















Ще з безтурботного дитинства багатьом добре відомо про них…про

янголів. Хтось читаючи молитву до ангела, якої навчила турботлива бабуся,

промовляє : «Ангелу мій, охоронцю мій…» Хоча ніхто з нас не бачив цих

істот, але ми нібито не заперечуємо їхнього існування.

 

Янгол — в християнській, мусульманській і іудейській релігіях:

надприродна істота, посередник між Богом і людьми, виконує волю Бога.

Біблія називає янголів службовими духами. У християнстві вважається, що

кожна людина має свого янгола-охоронця, що посилають до неї після

таїнства хрещення. Існування янголів було підтверджено папою Римським

Іоанном Павлом ІІ в 1986 році. Вони прилітають до нас, щоб нагадати про

необхідність морального очищення, духовного піднесення.

Чи співпадає ваше уявлення про янголів — якими вони є насправді,

розглянувши фрагмент "Сікстинської мадонни" Рафаеля і тим описом ангела,  який ми знаходимо в оповіданні?

        ttps://www.youtube.com/watch?v=La5IwOMiY28















Оповідання «Стариган з крилами» - це тонкий і надзвичайно чутливий

сплав почуттів у реальному та міфологічного вимірах. Жителі невеличкого

селища Пелайо та Елісенда надзвичайно заклопотані своїми справами.

Погода жахлива, дощ не припиняється уже впродовж трьох діб. У таку

негоду подружжя знаходить на своєму подвір’ї старого, лисого жебрака, в

подертому одязі, який не мав змоги підвестися через велетенські крила, які

так природньо виглядали із-за спини. Коли люди трохи отямилися, дійшли

висновку, щоб перед ними янгол. Парадоксально, та ми звикли уявляти собі

їх зовсім по-іншому…Посланці Господні мають бути білосніжні, прекрасні,

витончені…Усі життєві негаразди і біди є місцем для зустрічі з Богом. І цей

Ангел теж прийшов в той момент, коли цього потребувала не лише родина

Пелайо, але й усі жителі селища. Чому в такому вигляді? Напевно, щоб

відобразити глибину душі і помислів цих людей. Адже, із прибуттям ангела

ніхто з них не змінився, духовно не очистився, їхні серця не тягнулися до

світла.

Найвищою метою подружжя було матеріальне збагачення, жителів

селища – побачити «дивину», люди завжди потребують вина і видовищ,

отцеві – не втратити свою парафію. Ці люди просто звикли жити своїм

приземленим безкрилим життям, зовсім не усвідомлюючи сутність

людського призначення на землі. Мірилом людських взаємин стають не

любов, повага, добро, а гроші, матеріальні здобутки. Цим оповіданням Г.

Гарсіа Маркес хотів людство попередити і показати, як близько ми до

«безкрилої» катастрофи… Люди не здатні сприйняти високі, благородні

істини, вони перебувають у полоні байдужості, корисливості, розрахунку.

Але автор має надію на краще, тому ангел не помирає, а одужує і відлітає в

піднебесся.



















Слово «янгол» у перекладі з грецької означає «вісник».

Отож, він є прямим зв'язком між Богом і людьми, між Небом і Землею.

Можливо, янгол у Маркеса відчув безпорадність і духовну безсилість людей і

саме тому «прибув» аби відновити втрачену єдність людини зі світом.



















                                                                                                      Домашнє завдання:

. Опрацювати зміст уроку, зробити стислий конспект;

. знати зміст твору; 

. написати образ головного героя.                                                                                                     





                                          30 березня,    05 квітня

Тема: Габріель Гарсіа Маркес. Короткі відомості про життя митця, лауреата Нобелівської премії, Специфіка "магічного реалізму".

Мета: поглибити знання учнів про життя і творчість Габріеля Гарсіа Маркеса, розкрити основні чинники формування його світогляду та новаторських шукань, дати чітке визначення місця письменника в розвитку світової літератури.

1. Подивися  відео: Г.Г. Маркес ( біографія).

   https://www.youtube.com/watch?v=lao31zyLXtU

  https://www.youtube.com/watch?v=ODmAzyn-XWY














2. Перегляд відеопрезентації "Габріель Гарсіа Маркес. Передсмертний лист".

https://www.youtube.com/watch?v=f0wlsCtN4BA









































3. Подивись  буктрейлер по книзі Г.Маркеса "Стариган із крилами".

       https://www.youtube.com/watch?v=TU9alsV8u8k













Домашнє завдання:

. Опрацювати матеріал уроку, зробити стислий конспект;

. прочитати твір "Стариган із крилами".

                            Відповіді надсилати за електронною адресою: olgarybakova19575757@gmail.com 


                                              25 березня

Тема: Е.А.Хемінгуей "Старий і море".  Символіка образів ( риба, море, рибалка, хлопчик) у повісті. Образ Сантьяго. Ознаки притчі у повісті.

Мета: вміти  визначати символіку літературного твору (на прикладі повісті Е. М. Гемінґвея «Старий і море»), образну систему твору.













1. Подивись відео: Е.Хемінгуей "Старий і море"( сюжет повісті)

     https://www.youtube.com/watch?v=W25QqlsCITk

2. Подивись експрес - урок : Е. Хемінгуей "Старий і море".

      https://www.youtube.com/watch?v=L3Wz2fcjxg4















      Образ головного героя































































    

Домашнє завдання:

. Опрацювати матеріал уроку, зробити конспект.

                                 Відповіді надсилати за електронною адресою: olgarybakova19575757@gmail.com 


                                                18 березня

Тема: Е.А. Хемінгуей  ( Гемінгвей ) «Старий і море». Життєподібний сюжет і філософсько-символічний зміст твору.

Мета: ознайомити з історією створення Е.М. Хемінгуеєм повісті «Старий і море», з’ясувати сучасне розуміння притчи, допомогти зрозуміти символічно-притчовий зміст образів повісті, розкрити особливості творчої манери письменника.

1. Подивись відео: Гемінгвей. "Старий і море".

https://www.youtube.com/watch?v=cz1sKfMTrcg

2. Подивись фільм "Старий і море".

https://www.youtube.com/watch?v=OQfwyNGf5D0&t=282s

«Лебединою піснею» Е. Гемінґвея стала повість - притча «Старий і море».
Письменник писав: «Схоже, що я врешті-решт, досяг того, над чим працював усе своє життя». Багато людей впізнавали себе у творах Гемінґвея. Його герої не мають внутрішньої гармонії, спокою. Письменник шукає героя, який би жив у ладу із самим собою. Тому зявляється образ Сантьяго, який можна піднести до міфу про людину переможену і водночас непереможну. Ми спробуємо, заглибившись у зміст, філософські проблеми, орази-символи твору, довести сам вислів письменника – «Людина створена не для поразок».
Сюжет повісті зовні не складний. Але річ у тім, що сама боротьба старого з рибою та акулами – це лиш видима частина сюжетного «айсбергу». Захована у підтексті частина говорить про важливіше і значніше: письменник розмірковує про стосунки людини і суспільства, людини і природи, Всесвіту і приходить до певних висновків. Яких же саме?
Проблеми твору:
- взаємовідносини людини і природи;
- сенс буття, життя і смерті;
- співвідношення добра і зла у світі і душі людини;
- місце людини в суспільстві і Всесвіті;
- непорозуміння між людьми.

        Домашнє завдання: 

. Прочитати повість - притчу "Старий і море";

Виписати жанр твору, тему, ідею, головних героїв,  символіку образів.

                         Відповіді надсилати за електронною адресою: olgarybakova19575757@gmail.com 


                                                         11 лютого

Тема:  "Зображення війни з погляду важко пораненого юного солдата. Символічний зміст назви оповідання, її зв’язок з історією Спарти. Форма твору "


Війна у творах Белля - це війна переможених. Він зображує її останній період - період відступу і поразки. Проте, так само, як і  Ремарка та  Хемінгуея, Белля цікавила людина на війні.

1. Подивись відео:  https://www.youtube.com/watch?v=bc1rGVex8lg

2. Переглянь презентацію: Г. Белль "Подорожній , коли ти прийдеш у Спа...".

   https://www.youtube.com/watch?v=Ex4euYPTEI0

Уважно опрацюй матеріал

В основі сюжету - поступове впізнання молодим пораненим солдатом гімназії, в якій він навчався вісім років і залишив три місяці тому.
За жанром - це оповідання. Вважається, що воно зразок психологічної прози, бо:
  •  багато роздумів героя про сенс життя в композиції оповідання;
  •  розповідь ведеться від 1-ої особи;
  •  принцип контрасту;
  •  в основі оповідання - процес впізнання героєм власної гімназії (минуле) і усвідомлення свого подальшого життя;
  •  психологічні деталі (таблиця з іменами полеглих, запис на дошці);
  •  психологічна символіка;
  •  повна відсутність авторської характеристики героя.
    Досить дивний і незрозумілий, на перший погляд, заголовок, від якого віяло античністю. Ця фраза - початок давньогрецького двовірша-епітафії про битву у Фермопільській ущелині, де, захищаючи батьківщину, загинули спартанські воїни царя Леоніда. Вона звучала так: "Перекажи, подорожній, македонцям, що вкупі мертві ми тут лежимо, вірні їм даним словом". Її автором був Сімонід Кеоський.

   Відтоді, як Німеччина стала імперією, вона ототожнювала себе з гармонійною античністю. Служіння імперії освячувалося ідеєю справедливості воєн, до яких школа готувала німецьких юнаків, хоча ці війни могли бути тільки грабіжницькими. 

   Вірш про битву під Фермопілами - давня формула подвигу у справедливій війні. Саме в такому дусі виховувалася німецька молодь перед Другою світовою війною та під час її ведення. Ключова фраза не випадково появляється на дошці німецької гімназії, вона відбила суть системи виховання у тогочасній Німеччині, побудованій на зарозумілості та обмані.

    Головна проблема твору - "людина на війні", людина звичайна, проста, рядова. Белль ніби навмисне не дав своєму героєві імені, позбавив його виразних індивідуальних ознак, підкресливши індивідуальний характер образу.
Це є узагальнений образ!!!!

Герой, потрапивши у свою рідну гімназію, спочатку не впізнав її. Цей процес відбувається ніби в кілька етапів - від впізнання очима до впізнання серцем.

Перший етап. Пораненого героя занесли до гімназії, де тепер розташований пункт медичної допомоги, пронесли через перший поверх, сходовий майданчик, другий поверх, де були зали для малювання. Герой нічого не відчував. Він двічі запитав, в якому тепер вони місці і став свідком того, як мертвих солдатів відділяли від живих, розміщували десь у підвалах школи. Через деякий час він спостерігав, як тих, які потрапили до живих, невдовзі спускали вниз - тобто до мертвих. Підвал школи перетворився на трупарню. Отже, школа - дім дитинства, радощів, сміху і школа - "мертвий дім", трупарня. Це жахливе перетворення не-випадкове. Школа, яка готувала учнів до смерті всією системою виховання, мала стати трупарнею.

Другий етап. "Серце в мені не озивалося" - констатував герой оповідання навіть тоді, коли побачив дуже важливу прикмету: над дверима зали для малювання висів колись хрест, тоді ще гімназія звалася школою святого Хоми. І скільки його не замальовували, слід все одно залишився.

Третій етап. Солдата поклали на операційний стіл. І раптом за плечима лікаря на дошці герой побачив щось таке, від чого вперше, відколи він перебував у цьому "мертвому домі", його серце озвалося. На дошці був напис, зроблений його рукою. Ця кульмінація оповідання, кульмінація впізнання, вона мала місце у фіналі твору і зосереджена у вислові, "який нам звеліли тоді написати, в тім безнадійному житті, яке скінчилося всього три місяці тому...". Момент впізнання в оповіданні співпав з моментом усвідомлення героєм того, що з ним сталося: у нього не було обох рук і правої ноги. Ось чим закінчилася система виховання, яку встановили "вони" в гімназії святого Хоми (християнській гімназії, один із постулатів якої напевно був як у біблійній заповіді: "Не вбий!").

Німецький письменник фактично не змальовав фашизму як явища. Його герої - солдати, єфрейтори, фельдфебелі, обер-лейтенанти - прості служаки, виконавці чужої волі, що не знайшли в собі сили протистояти фашизмові, а тому самі певною мірою страждали від своєї причетності до його злочинів. Ні, Белль не виправдовував їх - він співчував їм як людям.

СИМВОЛІКА ТВОРУ

Хрест
Число 7
Молоко
Школа
Чорний колір
Проблема злочину, покарання, гріха і покаяння; віри в духовний початок, очищувальну силу віри; проблема вибору
Число кінця вимірювань; символ певної межі, за якою відбуваються серйозні ПСИХОЛОГІЧНІ зміни, переоцінка цінностей
Символ повернення героя у щасливе минуле; дає рятівне коротке забуття
Символ смерті, безнадії
Символ болю, смерті, страждання

Основна думка твору

    Автор переконав, що війна не повинна повторитися, людина народилася для життя, а не для смерті; вона покликана будувати, творити прекрасне, а не руйнувати світ, у якому живе, бо, руйнуючи довкілля, вона передусім знищувала саму себе, адже людина відповідальна за долю світу.

    Домашнє завдання: 

.Опрацювати теоретичний матеріал, вивчити його;

. підготуватися до тестування.


                                                  28 січня , 4 лютого

 Тема: Генріх Белль "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа..." Життєвий і творчий шлях письменника. Засудження антигуманної сутності Другої світової війни, її руйнівних наслідків для людства в оповіданні "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...".

     Ніколи не оповідай своїм дітям казок про священну війну,  кажи   правду, якою вона є...

1. Подивись відео: Генрі Белль

https://discover.in.ua/video_facts/genrih-bell-video.html

https://www.youtube.com/watch?v=DgGYpd-4FCQ

2.Підручникик: стор. 130 - 133.

3. Прочитати " Подорожній, коли ти прийдеш у Спа..."

4.Подивись відео: Генріх Белль "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа..." (аудіокнига).

      https://www.youtube.com/watch?v=2cnU9tnTI4U




Комментариев нет:

Отправить комментарий

ОБЕРЕЖНО, КОРОНАВІРУС !